<

Світлана Станіславська: чому утримання екзотичних тварин — це не мода, а зона підвищеної небезпеки?

20-03-2015, 15:18

Світлини з мавпами у колясці чи з пітоном на дивані часто збирають сотні «лайків» у соцмережах. Але за ефектною картинкою ховаються щоденні ризики та виклики. Досвід Світлани Станіславської, яка вже понад десять років утримує екзотичних тварин, показує: романтики в цій справі менше, ніж здається ззовні. 

Приваблива «екзотика» чи щоденний виклик?

На відміну від багатьох новачків, які беруть змій чи диких котів «для іміджу», Станіславська розглядає утримання екзотів як систему. У її будинку під Києвом свого часу мешкали десятки тварин: від сов і папуг до африканських сервалів. «Це не хобі, а цілодобова робота. Зранку я перевіряла замки, вночі годувала тих, хто активний після заходу сонця», - пояснює вона.

Щоб уникнути небезпеки, Світлана створила багаторівневу систему безпеки: вольєри з подвійним захистом, чіткий режим харчування й повний контроль за гігієною. Народження сина лише підсилило дисципліну: тварини були ізольовані від дитини, а щоденний догляд планувався так, щоб уникнути будь-яких неконтрольованих контактів, але залишити при цьому тварин членами родини для підтримки соціалізації.

Світлана - одна з небагатьох українців, яка системно підходить до питання утримання екзотичних тварин. Втім, навіть у такій родині, яка має досвід і ресурси, питання безпеки залишається актуальним. За словами Станіславської, більшість проблем виникає тоді, коли власники сприймають тварину як іграшку. «Пітон може спокійно лежати роками, а потім раптово напасти. Сервали завжди залишаються хижаками. Мавпи надзвичайно розумні, але здатні завдати шкоди в одну мить», - пояснює вона.

Особлива частина її практики - це адаптація «відмовників»: тварин, яких інші господарі не змогли утримати. Вона відновлювала сов після неправильного годування, брала на себе рептилій, птахів і навіть мавпу, яких мали намір позбутися. «Кожна така історія - це не про красу, а про стрес і виживання. І саме тут стає зрозуміло, наскільки важливі стандарти», - каже Станіславська. Власний досвід показав їй, що навіть при достатніх ресурсах і знаннях, повністю зняти ризики неможливо. Саме тому Світлана наголошує: перш ніж заводити екзота, потрібно чесно відповісти собі на питання: чи готові ви забезпечити умови, а не просто фото для соцмереж?

Зоозахисники відзначають, що саме завдяки таким ентузіастам формується нова культура утримання екзотичних тварин в Україні. «Досвід Світлани - це унікальний кейс. Вона не просто дотримується правил безпеки, а вибудовує систему, яка може стати базою для створення освітніх програм і навіть законодавчих стандартів», - кажуть в Асоціації зоозахисних організацій України. 

Ризики для людей і тварин

В Україні вже були інциденти, коли утримання екзотів закінчувалося трагедією. Зокрема, у Києві в багатоповерхівці втік удав і кілька днів мешканці боялися заходити до під’їзду. Подібні історії лише підтверджують: дикі інстинкти неможливо «відключити», навіть якщо тварина виросла поруч із людьми.

Фахівці виділяють кілька основних небезпек:

За даними UAAnimals, в Україні нараховуються тисячі власників екзотів. Проте системи обліку та регулювання фактично немає.

Чи є «правильний» шлях?

Світлана рекомендує: перш ніж купувати екзотичну тварину, варто зважити не лише свої бажання, а й ресурси.

Необхідні:

А головне - усвідомлення, що тварина з дикої природи не стане «іграшкою». Вона потребує поваги та відповідальності.

 Екзотичні тварини в домі - це завжди ризик і випробування. Історія Світлани показує, що навіть за максимальної відданості та контролю небезпеку повністю усунути неможливо. Тож перш ніж принести змію, мавпу чи дикого кота у власну оселю, варто чесно відповісти собі: ви хочете сусіда чи співмешканця з дикої природи? Бо природа завжди бере своє.

https://vesti-ua.net/articles/273757-svtlana-stanslavska-chomu-utrimannya-ekzotichnih-tvarin-ce-ne-moda-a-zona-pdvischenoyi-nebezpeki.html