Судя з багатьох ознак, серйозно захиталося крісло під головою Запорізької обласної військової адміністрації Юрієм Малашком. За даними з наших джерел, у Києві давно занепокоєні його діяльністю, вірніше, бездіяльністю, а також зловживаннями на такій відповідальній посаді.
Запоріжці у соцмережах активно висловлюють невдоволення тим, що розраховували побачити на чолі прифронтової області «людину в погонах», яка наведе тут лад, зокрема й у питаннях оборони – а отримали справжнісіньку «сірість у погонах».
Замість того, щоб підтягнути порядок і дисципліну в Запоріжжі та районі, Малашко зайнятий вивченням обставин вагітності колишньої співробітниці, і розвів навколо себе корупцію.
Буквально у вівторок, 5 вересня, ДБР взяло на гарячому під час одержання хабаря заступника керівника департаменту АПК області Анатолія Ченцова. Цей колишній прокурор, а нині чиновник – креатура голови ОВА Малашка, його друг і колишній радник.
Ченцов був призначений за безпосередньою вказівкою Малашка і є неофіційним «смотрящим» за запорізькими аграріями.
При затриманні у Ченцова було вилучено телефон, де знайшли переписку з Малашком, яка свідчить про корупцію в аграрній сфері області.
Затриманий на хабарі Анатолій Ченцов
Для розуміння здібностей нинішнього голови Запорізької ОВА трохи пройдемося його послужним списком.
Офіційна біографія Юрія Малашка гранично невнятна. Навчався на військового інженера, але у 2001 році волею долі став співробітником СБУ, і більше десятка років робив звичайну кабінетну кар'єру, «перекладаючи папірці».
У публічному полі він вперше засвітився під час подій Майдану – зокрема, він був одним з авторів плану «Бумеранг» щодо силового придушення протестувальників. Після перемоги Революції Гідності, щоб уникнути люстрації, Малашко втік у зону АТО. Там йому доручили серйозніші завдання, призначивши заступником керівника Антитерористичного центру. На цьому відповідальному місці нашого спецслужбіста чекав приголомшливий провал. І найгірше те, що некомпетентність і бездіяльність Юрія Малашка призвели до численних жертв.
Мова – про катастрофу українського Іл-76 під Луганськом у 2014 році, на борту якого було 40 десантників. Усі вони, разом із екіпажем, загинули.
На той момент Малашко очолював групу СБУ, яка займалася збором оперативної інформації, і в разі надходження важливих даних він зобов'язаний був повідомити штаб АТО.
За кілька годин до трагедії Юрію Малашку доповіли про те, що противник знає про плани командування АТО висадити десант у Луганському аеропорту, і у нього є зенітне озброєння. Однак Малашко неправильно оцінив обстановку і вирішив не доповідати про це нагору. В результаті чого жодних заходів вжито не було, і сепаратисти збили борт із нашим десантом.
Примітно, що своєю службовою недбалістю Юрій Малашко не лише погубив десятки людей, а й підставив начальника штабу, генерал-майора Віктора Назарова, який за цей прорахунок був засуджений на 7 років.
Недбалість Юрія Малашка призвела до загибелі 49 українських військових
Сам же Малашко вийшов, що називається, сухим із води – у цій справі він проходив свідком. Однак з оперативників його викинули, призначивши керувати військово-цивільною адміністрацією Мар'їнки, що в Донецькій області.
Якщо уважно вивчити діяльність Юрія Малашка на посаді заступника начальника Антитерористичного центру – то стає зрозуміло, чому йому було не до планів бойовиків збити український літак. Попри війну, що розгорялася навколо, Малашко разом із ще одним не обтяженим совістю поплічником захоплено займалися розкраданням пального, призначеного для службового транспорту.
Про дріб'язковість нашого «спецслужбіста» свідчить навіть факт купівлі гуми для особистого автомобіля за державний кошт. При цьому свою машину Малашко берег, і у власних справах у неробочий час їздив на службовій. Одного разу він, перебуваючи у нетверезому стані, потрапив на службовому авто в ДТП, причому намагався приховати цей факт від керівництва. Усі перелічені факти, за великим рахунком, не є таємницею для колег Юрія Малашка, оскільки щодо них проводилися службові розслідування.
Але і це не все. Використовуючи службове становище, Малашко змусив вступити з ним в інтимні стосунки свою підлеглу, старшого лейтенанта Лазарчук. Спочатку він, причепившись до ведення діловодства, урізав дівчині зарплату. А потім, примушуючи підлеглу до інтимних стосунків у робочих приміщеннях і в робочий час, Малашко пообіцяв їй підвищення, призначивши в аналітичний підрозділ Штабу АТЦ, причому без погодження з вищим керівництвом.
Після «заслання» до Мар'їнки, а потім Красногорівки (Донецька обл.), яке тривало кілька років, Юрію Малашку знову дали шанс – у серпні 2020 року його було призначено начальником штабу Антитерористичного центру СБУ, а в лютому 2023 року – головою Запорізької обласної військової адміністрації.
Однак за понад пів року з моменту призначення на високу посаду Юрій Малашко не зробив для Запорізької області нічого бодай трохи помітного.
Запоріжці підтвердять: з його призначенням не змінилося рівно нічого! Болюче для обласного центру питання укриттів, організації допомоги переселенцям, питання безпеки та порядку в місті – від усього цього Юрій Малашко демонстративно дистанціювався. Судячи з його дій, свої завдання в Запоріжжі він вбачає у дещо іншій площині.
Приміром, він наблизив до себе заступника Геннадія Тимченка, який дістався «у спадок» від попереднього голови ЗОВА і багато років займається дуже «хлібним» напрямком в області – дорожнім будівництвом.
Яке ще будівництво доріг за 30 км від лінії фронту – запитаєте ви? І дарма.
Лише в серпні поточного року на тендерах було розіграно 80,5 мільйона гривень, які має освоїти таке собі ТОВ «Ростдорстрой» з Одеси. До речі, місяцем раніше ця ж фірма вже освоїла 300 мільйонів на безконкурсній основі. Як водиться, ця фірма не має ні техніки, ні необхідних виробничих потужностей, і є банальною «прокладкою».
Але не тільки дороги цікавлять Юрія Малашка.
«Будівництвом року» майже на пів мільярда гривень стала реконструкція водоводу ДВС-1 (перебуває на балансі Запорізького міськводоканалу) до с. Люцерна та найближчих сіл Вільнянського району Запорізької області, в яких до війни жило 2242 особи. Вона обійдеться бюджету майже у 431 мільйон гривень. Як то кажуть, пити треба, але не кров у людей…
Багато про що говорить і те, що Малашко залишив на чолі апарату ЗОВА і скандально відому Зінаїду Бойко, син якої Артур Бойко, теж посадовець, підозрюється у розкраданнях гуманітарки в особливо великих розмірах.
Не зрадив Юрій Малашко і деяким іншим звичкам. Уже тривалий час він домагається уваги однієї зі своїх підлеглих, буквально не даючи дівчині проходу, і натякає, що у разі незгоди вона може втратити роботу. Співробітники ЗОВА знають, про кого йдеться.
Крім цього, за словами підлеглих, голова обласної військової адміністрації, особливо не ховаючись, зловживає алкоголем. Навіть на офіційних фото з виїздів на ті чи інші об'єкти можна помітити, що вигляд у Юрія Малашка явно як із похмілля.
Таке відчуття, що полковник СБУ Малашко відчуває себе якимось Джеймсом Бондом – той, як відомо, був небайдужий до жінок і горілки з мартіні. Але Бонд хоча б у вільний від захоплень час рятував світ. А кого рятує Юрій Малашко у прифронтовій області в умовах повномасштабної війни?
З жінками з апарату обласної військової адміністрації ситуація зрозуміла, оскільки голова ЗОВА вже має досвід примушування до інтиму, використовуючи службове становище.
Очевидно також, що в цьому випадку випивка щовечора – це спроба заглушити стрес, оскільки Малашко явно не справляється із ситуацією й усвідомлює, що за всі діяння доведеться відповісти.